пробудити
Смотреть что такое "пробудити" в других словарях:
пробудити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відроджувати — ую, уєш, недок., відроди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. 2) перен. Відновлювати в пам яті забуте, минуле і т. ін. 3) перен. Повертати до… … Український тлумачний словник
пробуджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пробудити. 2) у знач. прикм., перен.Який пробудився … Український тлумачний словник
пробудження — я, с. Дія і стан за знач. пробудити і пробудитися … Український тлумачний словник
розізлити — лю/, ли/ш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому небудь … Український тлумачний словник
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
розбудити — (перервати чийсь сон, примусити кого н. прокинутися), пробудити, пробуджувати, пробуджати, підняти, підійняти, піднімати, підіймати, розбуркати, розбуркувати, пробуркати, пробуркувати, прокинути, прокидати; добудитися (після певних зусиль);… … Словник синонімів української мови
прокинути — 1 дієслово доконаного виду розчистити; кинути прокинути 2 дієслово доконаного виду пробудити … Орфографічний словник української мови
